[йцу123]

Але його більше лякали старі хиткі дерев’яні сходи, що легко піднімались у невідому вись. Зляканий юнак зібрав всю силу волі, а її в нього хватало, і почав підніматись. С годи струшено рипіли і хитались при кожному кроці проте треба було йти далі. Севастіан як відчував небезпеку висоти притих щоб не напружувати і буз того зляканого господаря. Крок за кроком Кей піднімався по дерев’яним сходинках крок за кроком він заспокоювався розуміючі, що ще пару кроків і він стане на спокійну землю. На останній східці він оглянувся і його оку показалась від всіх закрита краса. Темно-сине море відблискувало промінням сонця далека земля тонула в відблисках, спалахах хвиль, що бурлили навколо острова.
Після цієї краси можна лише приставить його шок коли він побачив розвалини маєтку якій мав забезпечити майбутнє. Сонце освітлювало косатки фундаменту і щось схоже на перший поверг. Після побаченого він стояв десять хвилин в ступорі.
Юнака вивело з цього стану довгій гучний сміх, що лунав так щиро і радісно, що стало тепліше на душі.

Comments

[Шизичка-тян]

Ти ж казав що будеш без помилок)
Севастіан як відчував небу спеку висоти притих щоб не напружувати і буз того зляканого господаря— розшифруууй
і його оку показалась від всіх закрита краса—На останній сходинці він оглянувся, і перед його очами постала вражаюча картина: темно-сине море відблискувало промінням сонця, далека земля тонула в відблисках, спалахах хвиль, що бурлили навколо острова.

Не приставить, а уявити)не поверг, а поверХ
Після побаченого він стояв десять хвилин в ступорі. Кооостя, я влюбилась в цю фразу хДДДД
і там: юнака ВИВІВ з цього стану довгий гучний сміх, що лунав так щиро і радісно, що одразу СТАВАЛО тепліше на душі.

Ну от)Пиши далі)

[йцу123]

дякую